Штакетник із металу – новий вид матеріалів, що використовуються для благоустрою ділянки. Він став високопрактичною альтернативою дерев'яним огорожам та парканам з профнастилу, забезпечуючи високі показники міцності та якості. Основне призначення такого штакетника – створення секційних огорож. Для встановлення конструкцій можна підібрати різні варіанти матеріалу з урахуванням характеристик.

Властивості та різновиди матеріалу для встановлення паркану з металоштакетника

Найчастіше подібні конструкції використовуються для огородження ділянки. Вони встановлюються на територіях громадських та комерційних будівель, огороджують клумби та газони, зводяться як огорожі дач. Вертикальний штакетник є планками з металопрофілю, ширина і товщина яких становить 8-12 см і 0,3-0,5 мм відповідно. Поверхня їх обробляється полімерним покриттям для захисту від ультрафіолету та корозії.

Матеріал відрізняється за варіантами колірного рішення, а також за такими ознаками:

• форма профілю - фігурна або напівкругла;
• конфігурація верхнього зрізу - з прямим, хвилеподібним або трапецієподібним краєм;
• тип покриття - переважно застосовується порошкове фарбування на основі полімерів, рідше - оцинковування.

Перевагами огорож з євроштакетника є високі захисні властивості, тривалий термін служби, невелика вартість та відсутність необхідності постійного догляду. При правильному підборі матеріалу такі огорожі виглядають дуже презентабельно, не поступаючись ні в чому за естетичним якостям кованим парканом.

Специфіка монтажу паркану з металоштакетника

Установка паркану з металевого штакетника практично нічим не відрізняється від монтажних робіт, пов'язаних з дерев'яним штакетником. На попередньому етапі потрібен розрахунок використовуваного матеріалу. Для цього можна скористатися універсальною формулою N=L/(W+S)×1000 з такими позначеннями:

• N - необхідну кількість матеріалу (у штуках);
• L – розмір огорожі за довжиною;
• W – ширина вибраної штакетини;
• S - дистанція між елементами у паркані.

Для позначення кількості стовпів загальна довжина огорожі поділяється на величину проміжку між опорами. За стандартом належить відстань у межах 2-3 метрів.

Крім того, також потрібно закупити елементи кріплення. Зазвичай в роботі використовуються заклепки з алюмінію, шурупи або покрівельні болти, що оснащуються шайбами з гуми або полімерів.

Основні етапи монтажу паркану з металевого штакетника

Перший етап монтажних робіт полягає у розмітці території. Потрібні кілочки, які встановлюються по кутах ділянки. Між ними натягується мотузка. Також важливо відзначити кілочками місця, де планується монтаж хвіртки та встановлення воріт. Для точного виміру геометрії бажано користуватися рівнем. Подальші дії передбачають таке:

Встановлення каркасу
Він утворюється зі стовпів, що становлять основу конструкції. Фахівці радять варіанти квадратного чи прямокутного перерізу. Стовпи монтуються методом бетонування, вбивання в ґрунт або закручуванням гвинтових паль. Для бетонування необхідно викопати ями завглибшки близько 90 див. Перед встановленням стовпа в яму необхідно обробити засобом проти корозії, підбираючи його в колір штакетника. Заглиблення заливаються цементним розчином.

Монтаж паркану з металу
Штакетник кріпиться до каркаса у бічній частині планок. Розташування елементів може бути однорядним або у шаховому порядку. У другому випадку спочатку фіксується перший ряд, після нього другий. До початку цього етапу важливо зробити розмітку розміщення планок у прольоті для дотримання дистанції кроку. Стандартна відстань для секційного паркану становить в межах 20-60 мм.

Фінальний етап
На цьому етапі проводиться монтаж воріт та хвіртки. Такі елементи виконуються переважно з того самого матеріалу, що і основний металевий паркан. Також допускається застосування іншого формату матеріалів. Найчастіше використовуються такі ж, як на профнастилових огорожах. Тип воріт може бути різним, але в плані загального стилю найкраще виглядають ворота.

Догляд за парканом із металевого штакетника не вимагає багато зусиль. Слід лише періодично перевіряти міцність кріплень, очищати поверхню від бруду і іноді проводити обробку поверхні антикорозійними матеріалами.